Про породу

FEDERATION CYNOLOGIQUE INTERNATIONALE (AISBL)

SECRETARIAT GENERAL: 13, Place Albert 1er B – 6530 Thuin (Belgique)

(ЧИННИЙ ВІД 01/08/2016)

17.12.2015/EN FCI-Standard N° 143 ДОБЕРМАН

ПЕРЕКЛАД: Dobermann Council of K.U.S.A. (Kennel Union of Southern Africa). Mrs Christina Bailey. Mrs Renée Sporre-Willes. Перевірено VDH/Uwe Fischer.

ПОХОДЖЕННЯ: Німеччина.

ДАТА ПУБЛІКАЦІЇ ЧИННОГО ОФІЦІЙНОГО СТАНДАРТУ: 13.11.2015.

ВИКОРИСТАННЯ: Собака-компаньйон, захисний та робочий собака.

КЛАСИФІКАЦІЯ FCI: Група 2 Пінчери та шнауцери,

собаки молоського типу та

швейцарські гірські й скотогінні собаки.

Секція 1 Пінчери та шнауцери

З робочими випробуваннями.

КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА: Доберман — єдина німецька порода, яка носить ім'я свого першого заводчика, Фрідріха Луї Добермана (02.01.1834 – 09.06.1894). Вважається, що він був збирачем податків, керуючим цеху з утилізації м'ясних відходів (гицелем) та за сумісництвом ловцем собак, що мав законне право відловлювати всіх безпритульних собак. Він розводив тварин із цього резерву, які вирізнялися особливою злобністю. Так звані «різницькі собаки», які на той час уже вважалися відносно чистою породою, відіграли найважливішу роль у виникненні породи доберман. Ці собаки були раннім типом ротвейлера, схрещеним із типом вівчарки, що існував у «Тюрінгії» як чорний собака з іржаво-рудими підпалинами. Пан Доберман розводив цю суміш собак у сімдесятих роках дев'ятнадцятого століття. Так він отримав «свою породу»: не лише пильних, а й надзвичайно захисних робочих та вартових собак. Їх часто використовували як сторожових та поліцейських собак. Їхнє широке застосування в поліцейській службі призвело до прізвиська «жандармський собака». Їх використовували на полюванні для контролю великих шкідників. За таких обставин було цілком закономірно, що на початку 20-го століття доберман був офіційно визнаний поліцейським собакою.

Порода доберман передбачає собаку середнього розміру, потужного, мускулистого. Попри свою міцність, він має бути елегантним і шляхетним, що виявляється в лінії його корпусу. Він повинен бути винятково придатним як собака-компаньйон, захисний та робочий собака, а також як сімейний собака.

ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД: Доберман — собака середнього розміру, міцної та мускулистої статури. Завдяки елегантним лініям корпусу, гордовитій поставі та виразу рішучості він відповідає ідеальному образу собаки.

ВАЖЛИВІ ПРОПОРЦІЇ: Корпус добермана видається майже квадратним, особливо в кобелів. Довжина корпусу, виміряна від кінчика грудей до сідничного горба, не повинна перевищувати висоту в холці над землею більш ніж на 5% у кобелів і на 10% у сук.

ПОВЕДІНКА / ТЕМПЕРАМЕНТ: Вдача добермана дружня та спокійна; він дуже відданий родині. Бажаними є помірний темперамент та помірна злобність (пильність). Вимагається помірний поріг подразливості за умови гарного контакту з власником. Легкий у дресируванні, доберман любить працювати, має добру робочу здатність, сміливість і твердість. Вимагаються особливі якості — упевненість у собі та безстрашність, а також пристосовуваність і уважність, що відповідають соціальному середовищу.

ГОЛОВА

ЧЕРЕПНА ДІЛЯНКА: Міцна та пропорційна до корпусу. Якщо дивитися зверху, голова має форму тупого клина. При погляді спереду лінія тімені має бути майже рівною й не спадати до вух. Лінія морди продовжується майже прямо до верхньої лінії черепа, яка, м'яко заокруглюючись, переходить у лінію шиї. Надбрівні дуги добре розвинені, але не виступають. Лобова борозна ще помітна. Потиличний горб не повинен бути виразним. При погляді спереду та зверху бічні сторони голови не повинні випинатися. Незначне випинання між задньою частиною верхньощелепної кістки та вилицею має бути в гармонії із загальною довжиною голови. М'язи голови мають бути добре розвиненими.

Перехід від лоба до морди (стоп): Має бути незначним, але помітно вираженим.

ЛИЦЬОВА ДІЛЯНКА:

Ніс: Ніздрі добре розвинені, радше широкі, ніж круглі, з великими отворами, без загального випинання. Чорний — у чорних собак; у коричневих собак — відповідні світліші відтінки.

Морда: Морда має бути в правильній пропорції до верхньої частини голови та повинна бути потужно розвиненою. Морда має бути глибокою. Ротовий отвір має бути широким, сягаючи корінних зубів. Добра ширина морди має бути присутньою також у ділянці верхніх та нижніх різців.

Губи: Мають бути щільними та прилягати до щелепи, що забезпечує щільне змикання рота. Пігмент ясен темний; у коричневих собак — відповідний світліший відтінок.

Щелепи/Зуби: Потужні широкі верхня та нижня щелепи, ножицеподібний прикус, 42 зуби правильно розташовані та нормального розміру.

Очі: Середнього розміру, овальні, темного кольору. У коричневих собак допускаються світліші відтінки. Повіки щільно прилягають. Повіки мають бути вкриті шерстю.

Вуха: Вуха залишаються природними та відповідного розміру; вони посаджені з обох боків у найвищій точці черепа й в ідеалі щільно прилягають до щік.

ШИЯ: Шия має бути достатньої довжини та пропорційною до корпусу й голови. Вона суха та мускулиста. Її обрис поступово підноситься та м'яко вигнутий. Постав її вертикальний і виказує велику шляхетність.

КОРПУС

Холка: Має бути виразною за висотою та довжиною, особливо в кобелів, і завдяки цьому визначати нахил лінії верху від холки до крупа.

Спина: Коротка та міцна, доброї ширини та добре обмускулена.

Поперек: Доброї ширини та добре обмускулений. Сука може мати трохи довший поперек через необхідний простір для вигодовування потомства.

Круп: Має злегка спадати, майже непомітно, від крижів до кореня хвоста, видається добре заокругленим, не будучи ані прямим, ані помітно спадистим, доброї ширини та добре обмускулений.

Груди: Довжина та глибина грудей мають бути в правильній пропорції до довжини корпусу. Глибина зі злегка вигнутими ребрами має становити приблизно 50% висоти собаки в холці. Груди мають добру ширину з особливо добре розвиненими передніми грудьми.

Нижня лінія та живіт: Від нижньої частини грудної кістки до тазу нижня лінія помітно підтягнута.

ХВІСТ: Хвіст залишається природним і в ідеалі несеться високо, з незначним вигином.

КІНЦІВКИ

ПЕРЕДНІ КІНЦІВКИ:

Загальний вигляд: Передні ноги при погляді з усіх боків майже прямі, вертикальні до землі та потужно розвинені.

Плече (лопатка): Лопатка щільно прилягає до грудей, обидва боки краю лопатки добре обмускулені й сягають вище верхівки грудних хребців, нахилені якомога більше та добре відведені назад. Кут до горизонталі становить приблизно 50%.

Плечова кістка: Доброї довжини, добре обмускулена.

Лікоть: Притиснутий, не вивернутий назовні.

Передпліччя: Міцне та пряме. Добре обмускулене. Довжина в гармонії з усім корпусом.

Зап'ясток (карпус): Міцний.

П'ясток (метакарпус): Кістки міцні. Прямий при погляді спереду. При погляді збоку — лише злегка нахилений.

Передні лапи: Лапи короткі та щільні. Пальці вигнуті вгору (котячі). Кігті короткі, чорні.

ЗАДНІ КІНЦІВКИ:

Загальний вигляд: При погляді ззаду доберман завдяки добре розвиненим тазовим м'язам у стегнах та крупі видається широким і заокругленим. М'язи, що йдуть від тазу до стегна та гомілки, зумовлюють добрий розвиток ширини як у ділянці стегна, так і в ділянці колінного суглоба та гомілки. Міцні задні ноги прямі та стоять паралельно.

Стегно: Доброї довжини та ширини, добре обмускулене. Добра кутовість до кульшового суглоба. Кутовість до горизонталі приблизно між 80°–85°.

Коліно (колінний суглоб): Колінний суглоб міцний і утворений стегном та гомілкою, а також колінною чашечкою.

Гомілка: Середньої довжини та в гармонії із загальною довжиною задньої кінцівки.

Скакальний суглоб: Середньої міцності та паралельний. Гомілка з'єднується з плесном у скакальному суглобі.

Плесно (метатарзус): Коротке та стоїть вертикально до землі.

Задні лапи: Як і передні лапи, пальці задніх лап короткі, вигнуті та зімкнуті. Кігті короткі, чорні.

ХОДА / РУХ: Хода має особливе значення як для робочої здатності, так і для зовнішнього вигляду. Хода пружна, елегантна, спритна, вільна та розлога. Передні ноги виносяться вперед якомога далі. Задня частина дає далекосяжний та необхідний пружний поштовх. Передня нога одного боку та задня нога протилежного боку рухаються вперед одночасно. Має бути добра стабільність спини, зв'язок та суглобів.

ШКІРА: Шкіра щільно прилягає по всьому тілу та має добру пігментацію.

ШЕРСТЬ

Волос: Волос короткий, жорсткий та густий. Він щільно прилягає, гладкий і рівномірно розподілений по всій поверхні. Підшерсток не допускається.

Забарвлення: Доберман розводиться у двох варіантах забарвлення: чорний або коричневий з іржаво-рудими, чітко окресленими та ясними підпалинами (рудими підпалинами). Підпалини розташовані на морді у вигляді плями на щоках та над бровами; на горлі; двома плямами на передніх грудях; на п'ястку, плесні та лапах; на внутрішньому боці задніх стегон; на передпліччях та під хвостом.

РОЗМІР ТА ВАГА:

Висота в холці:

Кобелі: 68 – 72 см.

Суки: 63 – 68 см.

Бажаний середній розмір.

Вага:

Кобелі: близько 40 – 45 кг.

Суки: близько 32 – 35 кг.

ВАДИ: Будь-яке відхилення від зазначених вище пунктів слід вважати вадою, і серйозність, з якою слід ставитися до вади, має бути в точній пропорції до її ступеня та її впливу на здоров'я й благополуччя собаки та на його здатність виконувати свою традиційну роботу.

• Відсутність статевого диморфізму; замало субстанції; занадто легкий; занадто важкий; занадто високоногий; слабкий кістяк.
• Голова занадто важка, занадто вузька, занадто коротка, занадто довга, занадто виражений або занадто слабкий стоп; горбоноса морда, поганий нахил верхньої лінії черепа; слабка нижня щелепа; круглі або щілиноподібні очі; світле око; занадто важкі щоки; відвислі губи (брилі); очі занадто відкриті або занадто глибоко посаджені; вухо посаджене занадто високо або занадто низько; відкритий кут рота.
• Спина не пряма; провисла спина; горбата спина; недостатня глибина або ширина грудей; хвіст посаджений занадто низько; спадистий круп; занадто малий або занадто великий підтяг живота.
• Замала кутовість передніх кінцівок; задні кінцівки із замалою або завеликою кутовістю; вільний лікоть; лапи занадто зближені або занадто розставлені; коров'ячий постав скакальних суглобів, розставлені скакальні суглоби; розкриті або м'які лапи, викривлені пальці; бліді кігті.
• Підпалини занадто світлі або нечітко окреслені; розмиті підпалини; занадто темна маска; велика чорна пляма на ногах; грудні підпалини майже непомітні або занадто великі; волос довгий, м'який, кучерявий або тьмяний. Рідка шерсть; ділянки облисіння.
• Відхилення розміру до 2 см від стандарту має призводити до зниження оцінки якості.
• Негармонійна хода, зокрема інохідь.

ДИСКВАЛІФІКУЮЧІ ВАДИ:

• Агресивні або надмірно боязкі собаки.
• Будь-який собака, що чітко виявляє фізичні чи поведінкові відхилення, підлягає дискваліфікації.
• Жовті очі (око хижого птаха); різнокольорові очі.
• Перекус; прямий прикус; недокус; відсутність зубів згідно з формулою.
• Білі плями. Видимий підшерсток.
• Собаки, що відхиляються більш ніж на 2 см вище або нижче стандарту.

N.B.:

• Кобелі повинні мати два явно нормальні яєчка, які повністю опущені в калитку.
• Для розведення слід використовувати лише функціонально та клінічно здорових собак із типовою для породи будовою.

Останні зміни виділені жирним шрифтом.